Тема 2.  Скульптура - гімн людині

Скульптор має у своїх творах

висловлювати стан душі.

Сократ

Образи античної скульптури

     Важливий етап розвитку архітектури - доба Античності, ідеалами якої було  створення образу розвиненої людини. Саме тому митці Давної Греції (Мірон, Фідій, Поліклет, Пракситель, Скопас) активно використовували у своїй творчій практиці різні жанри скульптури із головним зображенням людини: побутовий, міфологічний, ню (оголений) та анімалістичний.Слід зазначити, що у давньогрецькому мистецтві існували як одиничні скульптури, так і скульптурні групи.  

     

Дискобол

     Одним із видатних скульпторів Давньої Греції був Мірон ( V ст. до н.е.) , який вирізнявся реалістичністю створених образів. Це знамениті бронзові статуї "Дискобол" та "Афіна і Марсій".

     

     Знаменитий Дискобол - метальник диска - зображений у той момент, коли, відкинувши назад руку з важким диском, він уже готовий метнути його вдалину. Це кульмінаційний момент дії, що віщує про наступну мить, коли диск зметнеться в повітрі, а постать атлета випростається в ривку.

     Ще один твір Мірона - скульптурна група "Афіна і Марсій". Митець вибрав дуже драматичний момент. Богиня кинула флейте, оскільки гра на цьому інструменті спотворювала її обличчя, а Марсій підкрався, щоб підняти флейту. Але ось з"являється Афіна і прирікає прокляття всякому, хто підніме інструмент. Марсій з перелякую відскакує назад. Художника зацікавив, очевидно, контраст між фігурами Афіни , ідеалу олімпійського божества, і сатира Марсія, дикого демона природи.

Афіна і Марсій

   

     Ідеально правильні пропорції, на основі яких може бути відтворене людське тіло в скульптурі, прагнув знайти Поліклет (V ст. до н.е.). Врешті-решт скульптор знайшов образ,який став своєрідною нормою і прикладом для наслідування. Поліклет математично точно розрахував розміри всіх частин тіла, їх співвідношення між собою. За одиницю вимірювання він взяв зріст людини. Щодо зросту голова становить одну сьому частину, обличчя і кисті рук - одну десяту, ступня - одну шосту. Усе це він виклав у трактаті "Канон". Свій ідеал атлета-громадянина Поліклет втілив у бронзовій статуї юнака зі списом - "Дорифор". Поліклет найяскравіше висловив у скульптурі ідеал своєї епохи - всебічно розвинену, здорову особистість.

Поліклет. Дорифор

     Далі розвинув досягнення грецьких майстрів у галузі скульптури Фідій (IV ст. до н.е.) Він зумів вдихнути в образи класичної краси життя, показати велику духовну силу людини, її гідність, яскраво схарактеризувати кожного героя,створити грандіозні твори, сповнені глибокого внутрішнього змісту. Найвидатнішою скульптурою Фвдвя самі греки вважали твір "Зевс Олімпійський", створений для храму Зевса в Оімпії.

Статуя Зевса Олімпійського -
одне із семи чудес Давнього світу

Скопас. Вакханка

     Мотиви патетичної героїки в античній скульптурі розвинув Скопас (IV ст. до н.е.) Відомою його скульптурою є "Вакханка" , яка відтворює пластику рухів, характеризується виразністю й емоційністю композиційного рішення.

     Прикладом втілення драматичної експресії є скульптурна група " Лаокоон" роботи Агесандра, Полідора та Афінадора. Сюжет "Лаокоона" взято з розповідей про Троянську війну. Троянський жрець Лаокоон був покараний богами за те, що переконуав своїх співгромадян не довіряти грекам і не заносити до міста дерев"яного коня. За це боги наслали на нього велетинських зміїв, які задушили Лаокоона та його синів. Скульптура зображує відчайдушні й даремні зусилля героїв вивільнитись з лабетів чудовиськ, які здавили тіла трьох жертв: марність боротьба і невідвородність загибелі очевидні.

Агесандр, Полідор, Афінадор.
Лаокоон

 

Пракситель. Афродіта Книдська

    

    Пракситель (IV ст. до н.е.) - натхненний співець жіночої краси,шанованої греками. У теплій грі світла й тіні, як ще ніколи до цього, засяяла під його різцем краса жіночого тіла. Пракситель зобразив у мармурі не просто жінку, а богиню. У плавності контурів та ідеальних пропорціях тіла, у зворушливій природності її пози, у її погляді, "вологому і блискучому", Пракситель вдтворив, за свідченния древніх, ті великі начала, що втілювала в грецькій міфології Афродіта : Красу й Любов.

     Грецьке пластичне мистецтво стало втіленням аполлонійської моделі античної культури. Аполлон уособлював не лише ідеал краси, а й раціоналістичне сприйняття світу. Тому пластичному мистецтву притаманні почуття міри, самообмеження, свобода від диких порухів, раціоналізм пропорцій у їх божественній гармонії. Гарні овальні форми набули ідеальних рис: великі очі з підкресленими повіками, виразний рот, високе чоло - це так званий "класичний грецький профіль". Таких самих узагальнених рис набувало й тіло.